4 червня

Сьогодні, 4 червня, ми схиляємо голови у скорботі й глибокому сумі за невинними жертвами — дітьми, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Цей день — не просто дата в календарі. Це крик болю, що лунає з кожного зруйнованого будинку, кожної понівеченої школи, кожної дитячої кімнати, що ніколи більше не наповниться сміхом. Це спогад про тих, чиє життя було обірване надто рано — у віці, коли мали бути ігри, мрії, навчання, родинне тепло.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна втратила сотні своїх маленьких громадян.

Ми вшановуємо їхню пам’ять. І водночас зобов’язуємось робити все можливе, аби захистити живих, забезпечити їхнє майбутнє, не допустити нових трагедій.

Світ має знати правду. А правда — в очах матерів, які втратили своїх дітей, у щоденних повідомленнях про ракетні удари, в порожніх дитячих ліжках.

Схилімо голови в мовчазній молитві. Пам’ятаємо. Боремося. Переможемо.